Наші діти, які ще 49 днів тому не могли уявити, що їм доведеться залишити все те, що вони люблять, зараз поспіхом тікають зі своїх домівок. Вони сумують за татами, які залишились у рідному містіі, за друзями, яких розкидало по світу. Географія учнів нашої школи різноманітна: безпечні реґіони України, Польща, Словакія, Чехія, Німеччина, Франція, Болгарія, Австрія, Угорщина, Фінляндія та інші. Своє майбутнє сьогодні вони планують на 1-2 дні, а не на роки.
Такі наші реалії, спричинені відкритим воєнним нападом рф. Але попри такі складні часи наші вчителі продовжують навчальний процес та залучають до нього учнів. Так, не всі діти можуть долучитись до занять, що переважно відбуваються онлайн. У кожного є свої причини на те – психологічний стан, перебування в іншій країні, проблеми з інтернетом та відсутність техніки. Ми хочемо закликати наших учнів та батьків не хвилюватися – залучення дітей до освітнього процесу за можливістю зараз є важливим, але психологічний стан та безпека дітей є першочерговими. Натомість, якщо ви у спокої , не давай дітям байдикувати, спонукайте їх до занять. Це й онлайн-уроки, й виконання рекомендацій, що надають вчителі, й просто читання художньої літератури. Головне,тщоб дитина розуміла, що зв'язок із школою не втрачено.
Нашим педагогам ми радимо якомога частіше виходити на онлайн-заняття, бо психологічна підтримка від учителя вкрай потрібна нашим учням. Під час уроку не уникайте розмов про війну – наші діти дуже швидко подорослішали, вони багато знають і розуміють. Відповідаючи на питання учнів про війну, ви зможете зменшити психологічне напруження та створити атмосферу довіри з учнями. Забезпечте збалансованість уроку: не варто перевантажувати заняття ані інформацією, ані тестами й контрольними – для цього буде ще час.
Ми бажаємо нашим учням і вчителям миру та спокою. Бережіть себе, й зовсім скоро наша дружна шкільна родина знову збереться разом у світлих та затишних класах школи з номером 17!
